NІрпінчанка Марина Савчук, чию маленьку доньку 3 березня 2022 року смертельно поранили російські окупанти під час евакуації, звернулася до мешканців Приірпіння із проханням допомогти знайти свідків трагедії. Про це жінка написала у соцмережах.
За словами Марини Савчук, їхня родина вже п’ятий рік намагається юридично довести факт воєнного злочину росії.
«Наша сім’я вже п’ятий рік намагається довести очевидний факт: росія — держава-терорист. Але юридично це виявилося набагато складніше», — написала вона.
Трагедія сталася 3 березня 2022 року близько 11:00. Родина намагалася евакуюватися із села Забуччя. На виїзді на Житомирську трасу в селі Капітанівка, поблизу відділку поліції, їхній автомобіль обстріляла російська військова техніка.
Унаслідок обстрілу маленька донька Марини Савчук отримала смертельне поранення. Владиславі було лише 2 роки. У березні 2022 року їй мало виповнитися 3 роки, проте вона не дожила до свого третього дня народження. Ім’я Владислави Савчук внесено до офіційних списків дітей, убитих російською армією на Київщині.
Фото: зі сторінки Марини Савчук
Жінка зазначає, що позаду їхнього авто, зі сторони Михайлівки-Рубежівки, рухалася колона інших цивільних автомобілів. Саме тому вона просить відгукнутися всіх, хто міг бути свідком подій того дня або чув про них від знайомих.
«Якщо ви були учасником цих подій або чули схожу розповідь від своїх знайомих — прошу написати мені в особисті повідомлення», — звернулася Марина Савчук.
Також вона просить мешканців Ворзеля, Кічеєвого, Немішаєвого, Дмитрівки та інших населених пунктів поширити її звернення у місцевих групах, будинкових чатах і спільнотах садових товариств Червоного Хутора.
«Будь-яка інформація може бути важливою», — наголосила жінка.
Нагадаємо, у травні 2025 року Рада Європи підтримала створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України. Очікується, що цей механізм дозволить притягнути до відповідальності не лише безпосередніх виконавців воєнних злочинів, а й вище військово-політичне керівництво рф, яке ухвалювало рішення про вторгнення та ведення війни проти України. Для родин загиблих цивільних, зокрема дітей, це може стати важливим кроком у багаторічній боротьбі за справедливість і міжнародне визнання злочинів російської армії.
