N28 травня на сесії Ірпінської міської ради самопроголошена влада планує розглянути низку рішень, які громадські активісти та екозахисники вже називають черговою спробою відкрити шлях до забудови заплави річки Ірпінь та зелених зон громади.
Днями громадський діяч Лаврентій Кухалейшвілі розповів, що на сесії збираються затвердити ДПТ між 10 та 11 лінією. Проте конкретна адреса в проєкті рішення не вказана, тож це викликає підозри щодо чергового наступу команди ексмера Володимира Карплюка на заплаву річки Ірпінь. Загребущі руки забудовника роками тягнуться до заповітних земель, але на шляху стоїть громада.
Нагадаємо, саме заплава річки Ірпінь у 2022 році стала природним бар’єром, який допоміг зупинити наступ російських військ на Київ. Оскільки війна досі триває, а українська прямо попереджає про загрозу нового вторгнення рф з білорусі, забудова заплави загрожує не лише екології, а й національній безпеці України!
«28 травня на сесію виносять дозвіл на розробку детального плану на забудову заплави р. Ірпінь, яка врятувала Київ від захоплення в 2022 році і наше місто Ірпінь від повної окупації», — написав Кухалейшвілі.
За його словами, у проєкті рішення зазначене лише розташування — між 10 та 11 лініями — без конкретної адреси, що, на його думку, може свідчити про плани забудови саме території заплави.
«Будівельна мафія планує знищити і забудувати природно-захисний бар’єр», — заявляє активіст.
Він також закликав мешканців громади прийти 28 травня на сесію міськради.
Окреме занепокоєння у громадськості викликають два інші питання порядку денного: «Про схвалення Концепції мережі публічних просторів» та «Про схвалення ескізного проєкту Лісопарку “Мужеловський”».
Про ризики, пов’язані з цими документами, заявила екозахисниця Неля Лавровська. За її словами, під «красивими словами» та презентаційними матеріалами може ховатися підготовка до масштабних змін у зелених зонах Ірпеня.
«ІМР під прикриттям “красивих” слів та малюнків веде новий наступ на залишки екологічної мережі Ірпеня», — наголосила вона.
Лавровська стверджує, що заплановані рішення можуть бути незаконними, оскільки не пройшли процедуру стратегічної екологічної оцінки (СЕО), яка є обов’язковою відповідно до законодавства України.
«І т.з. концепція, і той проєкт про Мужеловський підлягають СЕО відповідно до закону, а ніякої СЕО не було», — заявляє вона.
Крім того, за словами активістки, не проводилися й належні громадські слухання, а сам «ескізний проєкт» фактично є проєктом детального плану території, який не відповідає державним будівельним нормам.
«Після малюнків-картинок з’являться реальні проєкти — і будуть вони вже не такими красивими», — застерігає Лавровська.
Ірпінчанка Тетяна Левченко у коментарях зазначила, що за гучними розмовами про гранти та міжнародну підтримку можуть стояти зовсім інші інтереси.
«Зараз дуже популярним стало поняття “гранти” і заради них багато хто здатен на зраду громади», — написала вона.
У відповідь Неля Лавровська згадала про зраду депутатки ІМР Михайлини Скорик-Шкарівської, яка «забула» про попередні домовленості щодо створення ландшафтного заказника «Мужеловський».
За її словами, раніше на громадських слуханнях ішлося саме про включення низки земельних ділянок до території ландшафтного заказника — природоохоронного об’єкта, який має законодавчий захист. Натомість тепер, як стверджує активістка, просувається формат «лісопарку», який не має такого рівня охорони.
«Заказник — охоронюваний законом об’єкт, парк — ні», — наголосила вона.
