NЕкологічний стан річки Ірпінь викликає дедалі більше занепокоєння. Аналізи води та комплексні дослідження, проведені екологами, науковцями та профільними експертами, свідчать про значну антропогенну трансформацію річки, локальне хімічне забруднення та системний тиск на її заплаву.
Йдеться про результати досліджень екологічного стану річки Ірпінь та її приток, зокрема Бучанки. За даними фахівців, у воді фіксуються ознаки хронічного забруднення, а сама річкова система перебуває під сильним впливом забудови, меліорації та господарської діяльності.
Що показують аналізи води
Лабораторні дослідження проб води з річки Ірпінь та її приток фіксують перевищення низки санітарно-гігієнічних показників.
Зокрема, йдеться про регулярні стрибки амонію та нітратів (до 0,5–0,7 мг/дм³ і вище). Такі показники можуть свідчити про потрапляння у водойму фекальних стоків — через застарілі або пошкоджені очисні споруди, проблеми з каналізаційною інфраструктурою та можливі нелегальні врізки.
І це не дивно, адже з сумною регулярністю з’являються новини про те, як забудовники забруднюють річку Ірпінь та її притоки.
Екологія по-ірпінськи: навпроти аквапарку річку засипали будівельними відходами
ЖК «Очаків Порт» лізе в заплаву річки Бучанки: техніка вже на ділянці, попри спори в судах
Також фахівці звертають увагу на перевищення показників біологічного та хімічного споживання кисню. Це є ознакою підвищеної концентрації органічного забруднення у воді. Наслідком такого процесу може бути цвітіння водойм, погіршення якості води та замор риби в теплий період року.
За інтегральними показниками якість води в басейні Ірпеня, за оцінками дослідників, коливається в межах IV класу — «задовільна, слабко забруднена». Водночас поблизу великих населених пунктів, зокрема Ірпеня та Бучі, ситуація може погіршуватися до V класу — «брудна».
Річка втратила природний стан
Окрему проблему становить гідроморфологічний стан річки. За висновками фахівців, русло Ірпеня є сильно зміненим через меліоративні системи, штучні канали, шлюзи-регулятори та інші втручання.
Фактично річка значною мірою втратила здатність до природного стоку. Це робить її більш вразливою до забруднення, підтоплень та руйнування природних екосистем.
Ще одна критична проблема — знищення прибережних захисних смуг. Через розорювання заплави, забудову та хаотичне освоєння територій річка втрачає природні буферні зони, які мали б стримувати потрапляння у воду добрив, пестицидів, будівельного сміття та інших забрудників. У результаті все це може напряму потрапляти у водойму, погіршуючи її стан.
Але забудовників це не хвилює, коли на кону ще один ласий шматок землі, де можна втулити свої «коробки». Таких справ теж можемо перелічити дуже багато, на жаль.
Заплаву шматок за шматком знищують: біля річки Ірпінь збираються звести чергову забудову
Правоохоронці зупинили незаконне будівництво на заплаві біля ЖК «Молодість» в Ірпені
Фахівці наполягають на захисті заплави
За висновками екологів, річка Ірпінь перебуває у критичному антропогенному затиску. Без модернізації очисних споруд міст Приірпіння, жорсткого контролю за скидами та припинення хаотичного освоєння заплави ситуація лише погіршуватиметься.
Окремо фахівці наголошують на необхідності збереження заплави річки Ірпінь. Саме вона виконує роль природного фільтра, водорегулюючої території та важливої екосистеми для Київщини.
Екологи та природоохоронці неодноразово заявляли, що заплава Ірпеня має отримати охоронний статус. Зокрема, йдеться про створення заказника, який би унеможливив подальшу забудову та знищення природної території.
Бо наразі охоронний статус має лише частина річки завдовжки 8,5 кілометрів із берегами по 20 метрів. Ще у 2023 році планували організувати також заказник, але вже в Білогородській громаді. Проте проєкт так і не реалізували.
Річка Ірпінь отримала статус ландшафтного заказника з назвою «Річка-Герой Ірпінь»
Де позиція місцевої влади?
На тлі цих висновків виникають питання до місцевої ірпінської влади. Чому, попри очевидні екологічні ризики, забудова заплави продовжує просуватися? Чому рішення, які можуть впливати на природну систему річки, ухвалюються без належного публічного обговорення та реальної оцінки наслідків?
Річка Ірпінь — це не просто водойма на карті. Це частина екологічної, водної та навіть оборонної системи регіону. Її заплава у 2022 році стала природним бар’єром, який допоміг стримати просування російських військ у напрямку Києва.
Саме тому питання її збереження — не лише екологія. Це безпека та майбутнє всієї громади. Бо якщо заплаву й надалі забудовуватимуть, а проблеми зі скидами та забрудненням ігноруватимуть, Ірпінь ризикує втратити одну з найважливіших природних систем регіону.
Як кожен може долучитися до захисту річки?
Не обов’язково бути екологом, юристом чи активістом, щоб допомогти врятувати річку Ірпінь. Найважливіше зараз — не мовчати й фіксувати кожне порушення, як пише активістка Світлана Савченко.
Якщо ви бачите біля річки або на заплаві підозрілу техніку, засипання ґрунтом, вирубку дерев, злив нечистот, будівельне сміття, труби зі скидами у воду чи будь-які інші дії, які можуть шкодити екосистемі, — зробіть фото або відео. Обов’язково зафіксуйте дату, час і точну локацію. Найкраще — увімкнути геолокацію або зробити скріншот мапи з позначеним місцем.
Далі цю інформацію можна подати через застосунок або сайт «ЕкоЗагроза». Таке звернення є офіційним, і відповідні органи мають на нього реагувати. Також можна окремо надсилати звернення до Держекоінспекції, Міндовкілля, місцевої влади та поліції — особливо якщо йдеться про незаконні скиди, засипання водойми, знищення прибережної захисної смуги чи роботи без дозвільних документів.
Ще один важливий крок — поширення інформації. Публікуйте фото, тегайте відповідальні органи, пишіть у місцеві групи, передавайте матеріали журналістам і громадським організаціям. Чим більше людей бачать проблему, тим складніше її приховати або «зам’яти».
Мешканці, які живуть поруч із річкою, заплавою чи каналами, можуть стати очима громади. Саме ваша уважність може допомогти вчасно зупинити черговий скид, незаконне засипання або підготовку до забудови.
